«Местные отделения в структуре общественных организаций», «Юридический журнал», № 1, 2008
01.01.2008
Публикация напечатана на языке оригинала.
Місцеві осередки в структурі громадських організацій
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про об’єднання громадян», об'єднання громадян України утворюються і діють з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом. Таким чином, всеукраїнська громадська організація зобов’язана мати місцеві осередки в більшості областей. Громадські організації із місцевим та міжнародним статусом також мають право мати місцеві (міські, районні тощо) осередки, однак це не є обов’язковою вимогою до них.
Ця стаття присвячена висвітленню питання, яким чином повинні реєструватися місцеві осередки громадських організацій, в чому полягає їх особливий статус як відокремлених структурних підрозділів юридичних осіб, і чи можуть вони бути самостійними юридичними особами. Оскільки чинне законодавство не містить прямої відповіді на це питання (ані дозволу, ані заборони), при вирішенні його рекомендується керуватися наступним.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про об’єднання громадян», засновниками об’єднань громадян можуть бути громадяни України. Засновниками спілок об'єднань громадян є об'єднання громадян. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про об’єднання громадян», у діяльності громадських організацій у випадках, передбачених їх статутами, можуть брати участь колективні члени. Таким чином, засновниками об’єднань громадян можуть бути виключно громадяни, а не юридичні особи. Засновниками спілок об’єднань громадян можуть бути об’єднання громадян. В діяльності будь-яких об’єднань громадян можуть брати участь колективні члени. При цьому закон розрізняє поняття «місцевий осередок» та «колективний член».
Згідно зі ст. 14 ЗУ «Про об’єднання громадян», легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об'єднань громадян, які нелегалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною. У разі реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи. Політичні партії та міжнародні громадські організації підлягають обов'язковій реєстрації Міністерством юстиції України. Легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. Таким чином, Закон України «Про об’єднання громадян» передбачає 2 види узаконення діяльності об’єднань громадян – легалізація та державна реєстрація. У випадку державної реєстрації об’єднання громадян набуває статус юридичної особи і на неї поширюються всі відповідні правові норми, з урахування особливостей, встановлених законодавством для об’єднань громадян.
Місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчим комітетом сільської, селищної, міської Ради народних депутатів реєструються в обов’язковому порядку місцеві осередки зареєстрованих всеукраїнських та міжнародних об’єднань громадян, якщо така реєстрація передбачена статутними документами цих об’єднань. Таким чином, у випадку, якщо статутом об’єднання громадян передбачена реєстрація його місцевих осередків, така реєстрація повинна здійснюватися місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчим комітетом сільської, селищної, міської Ради народних депутатів.
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» поширює свою дію на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб – підприємців. Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», об'єднання громадян, благодійні організації, політичні партії, інші установи та організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до ст. 4 цього Закону, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Відокремлені підрозділи юридичної особи не підлягають державній реєстрації. Ст. 95 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України передбачає, що філії та представництва юридичної особи не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
Щодо рекомендаційних джерел, Вищий арбітражний суд України в листі N 01-8/500 від 30.12.97 «Про Закон України "Про об'єднання громадян"» зауважив, що відповідно до частини шостої статті 14 Закону місцеві органи державної виконавчої влади, виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад реєструють в обов'язковому порядку місцеві осередки зареєстрованих всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян за умови, якщо така реєстрація передбачена статутними документами цих об'єднань. В разі реєстрації місцевих осередків вони не набувають статусу юридичної особи, і тому спори за їх участю підвідомчі арбітражному суду лише за умови, якщо статутом об'єднання громадян місцевому осередку надане право здійснювати в арбітражному суді повноваження сторони у справі. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є громадське об'єднання, від імені якої діє місцевий осередок. У таких випадках підсудність спору визначається за місцем знаходженням такого осередку. Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 28.07.1994 № 02-5/492 «Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб» вказує, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Законів України "Про підприємства в Україні", "Про господарські товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи, які не є юридичними особами.
Висновок, який можна зробити на підставі вищевикладеного, є неоднозначним. Якщо тлумачити законодавство буквально, то місцеві осередки громадських організацій не можуть реєструватися як окремі юридичні особи. З іншого боку, ст. 14 Закону України «Про об’єднання громадян» може бути витлумачена і як спеціальна норма, яка дозволяє державну реєстрацію місцевих осередків об’єднань громадян як юридичних осіб. Поясненням цього може бути те, що громадська організація утворюється саме її осередками, в той час як філії та представництва не утворюють підприємницькі товариства і мають відмінну юридичну природу. Оскільки осередки багатьох громадських організацій реєструються і діють як юридичні особи, можна зробити висновок, що на практиці перевага надається другому тлумаченню.
На думку автора, з урахуванням листа Вищого арбітражного суду України в листі N 01-8/500 від 30.12.97 «Про Закон України "Про об'єднання громадян"», для того, щоб забезпечити максимальне дотримання законодавства і убезпечити себе під час судових спорів, громадським організаціям, окрім спілок об’єднань громадян, бажано не реєструвати місцеві осередки як юридичних осіб, а юридичних осіб – інші об’єднання громадян або трудові колективи підприємств, установ, організацій - приймати як колективних членів.
Анастасія Москаленко
Директор Юридичної фірми «Москаленко і Партнери»
Місцеві осередки в структурі громадських організацій
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про об’єднання громадян», об'єднання громадян України утворюються і діють з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом. Таким чином, всеукраїнська громадська організація зобов’язана мати місцеві осередки в більшості областей. Громадські організації із місцевим та міжнародним статусом також мають право мати місцеві (міські, районні тощо) осередки, однак це не є обов’язковою вимогою до них.
Ця стаття присвячена висвітленню питання, яким чином повинні реєструватися місцеві осередки громадських організацій, в чому полягає їх особливий статус як відокремлених структурних підрозділів юридичних осіб, і чи можуть вони бути самостійними юридичними особами. Оскільки чинне законодавство не містить прямої відповіді на це питання (ані дозволу, ані заборони), при вирішенні його рекомендується керуватися наступним.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про об’єднання громадян», засновниками об’єднань громадян можуть бути громадяни України. Засновниками спілок об'єднань громадян є об'єднання громадян. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про об’єднання громадян», у діяльності громадських організацій у випадках, передбачених їх статутами, можуть брати участь колективні члени. Таким чином, засновниками об’єднань громадян можуть бути виключно громадяни, а не юридичні особи. Засновниками спілок об’єднань громадян можуть бути об’єднання громадян. В діяльності будь-яких об’єднань громадян можуть брати участь колективні члени. При цьому закон розрізняє поняття «місцевий осередок» та «колективний член».
Згідно зі ст. 14 ЗУ «Про об’єднання громадян», легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об'єднань громадян, які нелегалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною. У разі реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи. Політичні партії та міжнародні громадські організації підлягають обов'язковій реєстрації Міністерством юстиції України. Легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. Таким чином, Закон України «Про об’єднання громадян» передбачає 2 види узаконення діяльності об’єднань громадян – легалізація та державна реєстрація. У випадку державної реєстрації об’єднання громадян набуває статус юридичної особи і на неї поширюються всі відповідні правові норми, з урахування особливостей, встановлених законодавством для об’єднань громадян.
Місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчим комітетом сільської, селищної, міської Ради народних депутатів реєструються в обов’язковому порядку місцеві осередки зареєстрованих всеукраїнських та міжнародних об’єднань громадян, якщо така реєстрація передбачена статутними документами цих об’єднань. Таким чином, у випадку, якщо статутом об’єднання громадян передбачена реєстрація його місцевих осередків, така реєстрація повинна здійснюватися місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчим комітетом сільської, селищної, міської Ради народних депутатів.
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» поширює свою дію на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб – підприємців. Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», об'єднання громадян, благодійні організації, політичні партії, інші установи та організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до ст. 4 цього Закону, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Відокремлені підрозділи юридичної особи не підлягають державній реєстрації. Ст. 95 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України передбачає, що філії та представництва юридичної особи не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
Щодо рекомендаційних джерел, Вищий арбітражний суд України в листі N 01-8/500 від 30.12.97 «Про Закон України "Про об'єднання громадян"» зауважив, що відповідно до частини шостої статті 14 Закону місцеві органи державної виконавчої влади, виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад реєструють в обов'язковому порядку місцеві осередки зареєстрованих всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян за умови, якщо така реєстрація передбачена статутними документами цих об'єднань. В разі реєстрації місцевих осередків вони не набувають статусу юридичної особи, і тому спори за їх участю підвідомчі арбітражному суду лише за умови, якщо статутом об'єднання громадян місцевому осередку надане право здійснювати в арбітражному суді повноваження сторони у справі. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є громадське об'єднання, від імені якої діє місцевий осередок. У таких випадках підсудність спору визначається за місцем знаходженням такого осередку. Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 28.07.1994 № 02-5/492 «Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб» вказує, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Законів України "Про підприємства в Україні", "Про господарські товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи, які не є юридичними особами.
Висновок, який можна зробити на підставі вищевикладеного, є неоднозначним. Якщо тлумачити законодавство буквально, то місцеві осередки громадських організацій не можуть реєструватися як окремі юридичні особи. З іншого боку, ст. 14 Закону України «Про об’єднання громадян» може бути витлумачена і як спеціальна норма, яка дозволяє державну реєстрацію місцевих осередків об’єднань громадян як юридичних осіб. Поясненням цього може бути те, що громадська організація утворюється саме її осередками, в той час як філії та представництва не утворюють підприємницькі товариства і мають відмінну юридичну природу. Оскільки осередки багатьох громадських організацій реєструються і діють як юридичні особи, можна зробити висновок, що на практиці перевага надається другому тлумаченню.
На думку автора, з урахуванням листа Вищого арбітражного суду України в листі N 01-8/500 від 30.12.97 «Про Закон України "Про об'єднання громадян"», для того, щоб забезпечити максимальне дотримання законодавства і убезпечити себе під час судових спорів, громадським організаціям, окрім спілок об’єднань громадян, бажано не реєструвати місцеві осередки як юридичних осіб, а юридичних осіб – інші об’єднання громадян або трудові колективи підприємств, установ, організацій - приймати як колективних членів.
Анастасія Москаленко
Директор Юридичної фірми «Москаленко і Партнери»
