Новые требования законодательства к назнваниям общественных объеденений
29.11.2013
Публикация напечатана на языке оригинала:
www.civicua.org/news/view.html
Нові вимоги законодавства до найменування громадських об’єднань
Чим довше діє організація, чим більше осіб долучені до її діяльності і чим більш відомою є вона в своїй сфері, тим ціннішим «активом» організації є її найменування. З 1 січня 2013 р. був введений в дію новий Закон України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 р. № 4572-VI, який докорінно змінив правові та організаційні засади створення, діяльності та припинення громадських об’єднань. Суттєві зміни стосуються і найменувань громадських об’єднань і торкнуться як нових, так і діючих організацій. У цій статті зверну увагу на найважливіші з них. По-перше, ч. ч. 3, 10 ст. 10 Закону України «Про громадські об’єднання» передбачають, що найменування ГО викладається державною мовою. Громадське об'єднання може також викласти свою власну назву, поряд з державною мовою, іноземною мовою або мовою національної меншини. В цілому ця новела є прогресивною, адже раніше при реєстрації громадського об’єднання чиновники нерідко вимагали виключити зі статуту назву іноземною мовою посилаючись на те, що документи для державної реєстрації повинні були викладатися виключно державною мовою України. Але наразі слід звернути увагу на те, що перекладається на все найменування, а лише власна назва. Отже, з найменування «Громадська організація «Любителі собак» буде перекладена лише власна назва «Любителі собак». Щоб не було потреби доопрацьовувати подані на реєстрацію документи, варто пам’ятати, що згідно з п. 3.3. Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 р. № 368/5, в установчих документах та при заповненні реєстраційної картки використовуються тільки великі літери.
По-друге, громадське об’єднання може також мати скорочене найменування, яке визначається рішенням його установчих зборів або вищого органу управління - з'їзду, конференції, загальних зборів тощо і вказується в статуті.
По-третє, відповідно до ч. 2, 7 ст. 10 Закону України «Про громадські об’єднання», найменування громадського об'єднання складається з двох частин – загальної (організаційно-правова форма, тобто «громадська організація» чи «громадська спілка») та власної назв (має містити інформацію про статус громадського об'єднання ("дитяче", "молодіжне", "всеукраїнське") та може містити інформацію про його вид ("екологічне", "правозахисне" тощо). Таким чином за новим законом перша частина назви може бути виключно «Громадська організація» або «Громадська спілка», без слова «Всеукраїнська». Якщо організація буде підтверджувати всеукраїнський статус, вона зобов’язана внести слово «всеукраїнська» до своєї власної назви, що для багатьох організацій може створити тавтологію (наприклад, «Всеукраїнська асоціація пекарів України»).
Також відповідно до ст. 10 Закону, власна назва громадського об’єднання не може містити найменування органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, складових найменувань цих органів, а також вказується, які складові найменувань не можуть використовуватись – міністерство, агентство, служба, інспекція, комітет, адміністрація, прокуратура, суд. Якщо говорити про такі складові як «агентство» та «комітет», вони були дуже популярними для використання громадськими організаціями». Тому постає питання: чи зобов’язані діючі організації виключати «заборонені» слова зі своїх назв?
Дійсно, більшість проблем щодо найменування стосуються застосування Прикінцевих та перехідних положень Закону. Існує точка зору, що громадські об’єднання, зареєстровані або утворені до 01.01.2013 року, не мають змінювати своє найменування відповідно до положень нового Закону. Ця точка зору ґрунтується на п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про громадські об’єднання», згідно з яким «вимоги статті 10 цього Закону не поширюються на громадські організації, їх спілки, легалізовані на день введення цього Закону в дію шляхом реєстрації - до прийняття такими організаціями, спілками рішень щодо зміни їх назви».
Водночас це деякою мірою суперечить передбаченому п. 4 тих же Прикінцевих та перехідних положень закону обов’язку ГО привести свій статут у відповідність до цього закону. Адже таке приведення не може бути «вибірковим».
Отже, у випадку перереєстрації організації можна спробувати переконати держреєстратора у можливості залишити найменування організації без змін, спираючись на п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про громадські об’єднання». У разі приведення назви у відповідність з новим законом, для того щоб не змінювати власну назву, окремим організаціям можна розглянути варіант: не підтверджувати інформацію про всеукраїнський статус (який з урахуванням принципу вільного вибору території діяльності за новим законом, можливо, не даватиме жодних переваг), а обрати таке найменування, що дозволить зберегти унікальну власну назву громадського об’єднання.
Анастасія Москаленко, Адвокат, партнер Юридичної фірми «Москаленко і Партнери» 29.11.2013 р.
www.civicua.org/news/view.html
Нові вимоги законодавства до найменування громадських об’єднань
Чим довше діє організація, чим більше осіб долучені до її діяльності і чим більш відомою є вона в своїй сфері, тим ціннішим «активом» організації є її найменування. З 1 січня 2013 р. був введений в дію новий Закон України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 р. № 4572-VI, який докорінно змінив правові та організаційні засади створення, діяльності та припинення громадських об’єднань. Суттєві зміни стосуються і найменувань громадських об’єднань і торкнуться як нових, так і діючих організацій. У цій статті зверну увагу на найважливіші з них. По-перше, ч. ч. 3, 10 ст. 10 Закону України «Про громадські об’єднання» передбачають, що найменування ГО викладається державною мовою. Громадське об'єднання може також викласти свою власну назву, поряд з державною мовою, іноземною мовою або мовою національної меншини. В цілому ця новела є прогресивною, адже раніше при реєстрації громадського об’єднання чиновники нерідко вимагали виключити зі статуту назву іноземною мовою посилаючись на те, що документи для державної реєстрації повинні були викладатися виключно державною мовою України. Але наразі слід звернути увагу на те, що перекладається на все найменування, а лише власна назва. Отже, з найменування «Громадська організація «Любителі собак» буде перекладена лише власна назва «Любителі собак». Щоб не було потреби доопрацьовувати подані на реєстрацію документи, варто пам’ятати, що згідно з п. 3.3. Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 р. № 368/5, в установчих документах та при заповненні реєстраційної картки використовуються тільки великі літери.
По-друге, громадське об’єднання може також мати скорочене найменування, яке визначається рішенням його установчих зборів або вищого органу управління - з'їзду, конференції, загальних зборів тощо і вказується в статуті.
По-третє, відповідно до ч. 2, 7 ст. 10 Закону України «Про громадські об’єднання», найменування громадського об'єднання складається з двох частин – загальної (організаційно-правова форма, тобто «громадська організація» чи «громадська спілка») та власної назв (має містити інформацію про статус громадського об'єднання ("дитяче", "молодіжне", "всеукраїнське") та може містити інформацію про його вид ("екологічне", "правозахисне" тощо). Таким чином за новим законом перша частина назви може бути виключно «Громадська організація» або «Громадська спілка», без слова «Всеукраїнська». Якщо організація буде підтверджувати всеукраїнський статус, вона зобов’язана внести слово «всеукраїнська» до своєї власної назви, що для багатьох організацій може створити тавтологію (наприклад, «Всеукраїнська асоціація пекарів України»).
Також відповідно до ст. 10 Закону, власна назва громадського об’єднання не може містити найменування органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, складових найменувань цих органів, а також вказується, які складові найменувань не можуть використовуватись – міністерство, агентство, служба, інспекція, комітет, адміністрація, прокуратура, суд. Якщо говорити про такі складові як «агентство» та «комітет», вони були дуже популярними для використання громадськими організаціями». Тому постає питання: чи зобов’язані діючі організації виключати «заборонені» слова зі своїх назв?
Дійсно, більшість проблем щодо найменування стосуються застосування Прикінцевих та перехідних положень Закону. Існує точка зору, що громадські об’єднання, зареєстровані або утворені до 01.01.2013 року, не мають змінювати своє найменування відповідно до положень нового Закону. Ця точка зору ґрунтується на п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про громадські об’єднання», згідно з яким «вимоги статті 10 цього Закону не поширюються на громадські організації, їх спілки, легалізовані на день введення цього Закону в дію шляхом реєстрації - до прийняття такими організаціями, спілками рішень щодо зміни їх назви».
Водночас це деякою мірою суперечить передбаченому п. 4 тих же Прикінцевих та перехідних положень закону обов’язку ГО привести свій статут у відповідність до цього закону. Адже таке приведення не може бути «вибірковим».
Отже, у випадку перереєстрації організації можна спробувати переконати держреєстратора у можливості залишити найменування організації без змін, спираючись на п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про громадські об’єднання». У разі приведення назви у відповідність з новим законом, для того щоб не змінювати власну назву, окремим організаціям можна розглянути варіант: не підтверджувати інформацію про всеукраїнський статус (який з урахуванням принципу вільного вибору території діяльності за новим законом, можливо, не даватиме жодних переваг), а обрати таке найменування, що дозволить зберегти унікальну власну назву громадського об’єднання.
Анастасія Москаленко, Адвокат, партнер Юридичної фірми «Москаленко і Партнери» 29.11.2013 р.
