Звернення стягнення на предмет іпотеки - ще не кінець
01.02.2017
Звернення стягнення на предмет іпотеки - ще не кінець
Більшість договорів іпотеки, які укладались банками з громадянами в рахунок забезпечення виконання кредитних договорів містять застереження (статтю, пункт) про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого може бути звернено стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Тобто, фінансова установа може в будь-який час піти до нотаріуса або державного реєстратора і зареєструвати право власності на нерухомість за собою безпосередньо на підставі умови у договорі іпотеки. Отже, особи, які мають проблеми з виконанням зобов'язань, які забезпечені договором іпотеки, повинні звернути увагу на умови такого договору щодо наявності в ньому застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку, і вжити упереджувальних заходів для захисту своїх прав. Проте, припинення права власності на іпотеку не позбавляє боржника можливості вимагати від кредитора сплати різниці між 90 відсотків вартості предмета іпотеки і сумою заборгованості у разі, якщо вартість іпотеки на момент переходу права власності є більшою за суму боргу. І не зобов’язує саме по собі боржника з родиною виселятись із житлової нерухомості, якщо для того немає окремих правових підстав. Завдяки такому способу захисту ЮФ “Москаленко і Партнери” у складі керуючого партнера, адвоката Бердана Ігоря Юрійовича; партнера, адвоката Москаленко Анастасії Володимирівни; помічника адвоката, юриста Ташматової Анжеліки Курбанбаївни вчергове здобули перемогу в суді першої та апеляційної інстанцій. Рішення набрали законної сили. Завдяки зусиллям команди ЮФ “Москаленко і Партнери” боржнику вдалося отримати рішення про стягнення з кредитора близько 300 000 гривень, накласти арешт на квартиру, право власності на яку було перереєстроване за іпотекодержателєм, забезпечити фактичне проживання родини боржника у квартирі протягом більш як трьох років після зміни власника квартири і до сьогодні. Очікуємо, що боржник фактично продовжить проживати в квартирі до тих пір, поки кредитор не буде змушений погодитися з умовами нашого клієнта.
Більшість договорів іпотеки, які укладались банками з громадянами в рахунок забезпечення виконання кредитних договорів містять застереження (статтю, пункт) про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого може бути звернено стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Тобто, фінансова установа може в будь-який час піти до нотаріуса або державного реєстратора і зареєструвати право власності на нерухомість за собою безпосередньо на підставі умови у договорі іпотеки. Отже, особи, які мають проблеми з виконанням зобов'язань, які забезпечені договором іпотеки, повинні звернути увагу на умови такого договору щодо наявності в ньому застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку, і вжити упереджувальних заходів для захисту своїх прав. Проте, припинення права власності на іпотеку не позбавляє боржника можливості вимагати від кредитора сплати різниці між 90 відсотків вартості предмета іпотеки і сумою заборгованості у разі, якщо вартість іпотеки на момент переходу права власності є більшою за суму боргу. І не зобов’язує саме по собі боржника з родиною виселятись із житлової нерухомості, якщо для того немає окремих правових підстав. Завдяки такому способу захисту ЮФ “Москаленко і Партнери” у складі керуючого партнера, адвоката Бердана Ігоря Юрійовича; партнера, адвоката Москаленко Анастасії Володимирівни; помічника адвоката, юриста Ташматової Анжеліки Курбанбаївни вчергове здобули перемогу в суді першої та апеляційної інстанцій. Рішення набрали законної сили. Завдяки зусиллям команди ЮФ “Москаленко і Партнери” боржнику вдалося отримати рішення про стягнення з кредитора близько 300 000 гривень, накласти арешт на квартиру, право власності на яку було перереєстроване за іпотекодержателєм, забезпечити фактичне проживання родини боржника у квартирі протягом більш як трьох років після зміни власника квартири і до сьогодні. Очікуємо, що боржник фактично продовжить проживати в квартирі до тих пір, поки кредитор не буде змушений погодитися з умовами нашого клієнта.